Я йшла довгою дорогою життя. Навколо мене квіти змінювались снігом, сніг – квітами. Велетні-будинки затуляли своїми холодними плитами тепле сонечко. Птахи перелітали з місця на місце та весело цвірінькали.
Попереду ще довгі роки і одна дорога. Я повільно йшла вперед та побачила маленький дороговказ. Здивувалась, бо бачила лише одну дорогу. Навіщо дороговказ? Мене вразили назви вулиць, що були написані на ньому: любов, милість та... смерть.
Всі люди навіть не дивились на маленький дороговказ і впевнено крокували по вулиць смерті. У мене серце виривалося з грудей. Я, здається, щось намагалась кричати: „Куди ви? Хіба не бачите, що кінець цієї дороги – смерть?”. Та на мене ніхто не звертав уваги.
Я пішла за людьми розгублена, бо не бачила іншого шляху. Та через декілька кроків побачила ще один дороговказ. Він був такий, як попередній. А попереду ще, ще... Ті, хто зупинявся біля них, чомусь зникали з цієї дороги. Я підійшла ближче і лише тоді помітила, що дороговказ цей – хрест із білого дерева. Червоним на ньому були написані назви двох вулиць: любов, милість.
Куди ж йти? Де ці вулиці? Я дивилась навкруги. Густий туман затуляв мені очі. Я впала на коліна і закричала: „Боже, я не хочу помирати! Я хочу жити! Чуєш?”
Без надії я підвелась і вже хотіла йти далі страшною вулицею смерті. Та побачила дві інші дороги. Вони були осяяні світлом, до якого тягнулось моє серце. Я пішла на це світло і зустріла справжню любов, знайшла милість.
Наталья Новикова,
Горловка, Украина
Привет всем! Я студентка литературного факультера Луганского университета. Работаю журналистом во всеукраинской газете "Разговор", служу детям-сиротам и люблю Христа. e-mail автора:bigmirjc@mail.ru
Прочитано 11305 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перевод стихотворения Д.Паркер - Ольга Васильева В стихотворении (и в оригинале, и в переводе), как вы видите, о Боге не упоминается. Но зато ясно звучит следующая мысль: как часто, достигнув того, о чем мы когда-то так страстно мечтали (и что, как нам казалось, принесет нам большое счастье), мы понимаем, что мечтали не о том и стремились не к тому, что являлось и является истинной потребностью нашей души. Оказывается, мы достигли формы желаемого, но не достигли сути. (Хотя нам-то как раз казалось, что форма - это и есть суть). Одежда желанного ярко-красного оттенка не гарантирует обретения романтической взаимной любви. Только Бог знает, что действительно необходимо каждому из нас.
Безусловно, при переводе с оригинала стихотворение немало потеряло. Оригинал глубже по содержанию, а также совершеннее по рифмовке и другим качествам. Но я не являюсь профессиональной переводчицей художественных, а тем более поэтических, текстов.
К сожалению, при отображении стихотворения на сайте мне не удалось сохранить пробелы в начале вторых и четвертых строк каждого куплета (программа сайта не отображала эти пробелы), поэтому пришлось заменить их на символы подчеркивания.
