Качнулась речная травинка,
от лапок большой стрекозы
слетевшей так низко над лечкой.
Прозрачными крыльями звонко
лучи преломляя треща,
как бойкая воднаа фея.
Кругом тишина и покой
разливаются мирно.
Могучая сила дерев
в воде отражает
всю силу свою издали.
Покой нарушается только,
лишь звоном живительной,
тихой-претихой капелью росы.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
