Буду славить Тебя, доколе бьется сердце,
Доколе очи зрят, я буду зреть Тебя;
Я буду познавать Тебя до самой смерти,
Спаситель мой, Создатель, славлю я Тебя!
Доколе слышат уши, буду слышать
Я голос Твой средь тысяч голосов.
И знаю: сколько сердце будет биться,
Любить Тебя я буду, мой Господь!
Ты основал меня для славы Своей вечной,
И каждый миг Тобою я храним.
Ты – Искупитель мой, любовью нежной,
Я знаю, вечно я Тобой любим.
Я не стыжусь нести святое Слово,
Ведь в этом жизни смысл и суть моя.
Не прекращу Тебя я славословить,
Доколе жив, ведь Ты – Любовь моя!
Оксана Куприянова,
Россия
"Поэзия - как нежное прикосновенье,
Что ощущаем мы;
Оно похоже на рожденье
В душе весны..."
Прочитано 12592 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
