О национальном вопросе...
Инок59
Идут разговоры, что нация
В России, лишь русский народ.
Но для государства, кастрацией,
Пребудет подобный подход.
Возьмите учебник истории,
Татары, башкиры, мордва.
На общей живём территории,
Как можно забыть их права.
На наших просторах намешано
Различных кровей:- к чему спесь.
Давай рассуждать будем взвешено,
Ведь это "гремучая смесь".
Кто выстрадал с Русью все горести,
Служил ей не ради наград.
Я руку подам с чистой совестью,
Считаю, он друг мне и брат.
А вот «патриоты» предатели,
Что сеют вражду и разор.
Они холуи бюрократии,
И РОДИНЫ нашей позор.
А национализм обязателен,
Он ВЕРНОСТЬ ОТЧИЗНЕ, ЛЮБОВЬ
К РОССИИ, для нас ОБЩЕЙ МАТЕРИ.
СПЛОТИМСЯ ЗА РОДИНУ ВНОВЬ!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
